Ксав’є Дюпре де Булуа (Xavier Dupré de Boulois) — французький учений-публіцист, доктор публічного права, професор Університету Paris 1 Panthéon-Sorbonne, дослідник Інституту соціально-юридичних досліджень (ISJPS, UMR CNRS 8103). Він здобув класичну юридичну освіту у Франції, спеціалізувавшись на адміністративному праві та публічній відповідальності. Професійну діяльність поєднує з викладацькою та науково-дослідною роботою у сфері публічного права. Його академічна кар’єра пов’язана з аналізом судової практики Державної ради Франції та Європейського суду з прав людини. Як науковець, він активно залучений до міждисциплінарних досліджень, що поєднують право, теорію держави та захист прав людини.
Наукові здобутки Ксав’є Дюпре де Булуа зосереджені насамперед на адміністративній відповідальності, механізмах судового захисту та ролі адміністративного судді у забезпеченні основоположних прав. У своїх працях він послідовно розвиває функціональний підхід до відповідальності публічної влади, виходячи за межі суто компенсаційного розуміння шкоди. Значний внесок учений зробив у теорію відшкодування моральної шкоди, інʼюнкційних повноважень суду та колективних позовів (action de groupe). Його дослідження відзначаються поєднанням догматичного аналізу, порівняльно-правового методу та глибокого опрацювання судової практики. Праці автора широко цитуються у французькій доктрині адміністративного права та використовуються у наукових дослідженнях, присвячених ефективності захисту прав і свобод у публічно-правових відносинах.
Авторська постановка проблеми. Постановка наукової проблеми полягає у з’ясуванні реального місця та значення позову про адміністративну відповідальність у системі захисту основоположних прав і свобод, з огляду на його традиційно допоміжний характер у французькій доктрині. Автор виходить із констатації, що на тлі домінування позову про перевищення влади та інститутів превентивного захисту, зокрема реферé-liberté, відповідальність адміністрації залишається недостатньо осмисленою як самостійний інструмент гарантування прав. Проблема ускладнюється тим, що класичні конструкції адміністративної відповідальності історично не будувалися навколо категорій суб’єктивних прав і фундаментальних свобод. Водночас саме у сфері соціальних і солідарних прав виявляються межі превентивних засобів захисту, що актуалізує звернення до компенсаційних і нормативних функцій відповідальності. Таким чином, науковий виклик полягає в обґрунтуванні того, як і за яких умов адміністративна відповідальність може трансформуватися з суто субсидіарного механізму в повноцінний засіб захисту основоположних прав.
Джерельний матеріал використаний для наукового аналізу у статті. Джерельний матеріал, використаний у статті, охоплює судову практику національних і наднаціональних судів (передусім Державної ради Франції та Європейського суду з прав людини), нормативні акти (законодавство про рефері-процедури, відповідальність адміністрації, окремі положення Цивільного кодексу), а також доктринальні праці французьких і зарубіжних авторів з адміністративного та цивільного права.
Методологія аналізу та аргументування наукової думки. Методологія аналізу має комплексний характер і поєднує догматично-правовий підхід із функціональним аналізом, що дозволяє розкрити відповідальність адміністрації не лише як інститут відшкодування шкоди, а як багатофункціональний механізм захисту прав. Автор послідовно застосовує порівняльно-правовий метод, зіставляючи адміністративну відповідальність із цивільно-правовими конструкціями та з підходами інших правопорядків. Аргументація будується через систематизацію функцій відповідальності (індемнітарної, припинювальної, каральної, дисциплінарної, «юрислативної» та рекогнітивної) і їх співвіднесення з практикою судів.
Висновки. Проведений аналіз засвідчує, що адміністративна відповідальність у сфері захисту основоположних прав і свобод у французькому праві має багатовимірний характер, виходячи далеко за межі суто компенсаційної логіки. Вона потенційно виконує індемнітарну, припинювальну, дисциплінарну, каральну, «юрислативну» та рекогнітивну функції, однак їх практична реалізація залишається нерівномірною та фрагментарною. Ключову роль у цьому відіграє обережна позиція адміністративного судді, зокрема щодо розмірів відшкодування моральної шкоди та меж застосування повноважень з інʼюнкції. Така стриманість знижує превентивний і нормативний потенціал відповідальності адміністрації, особливо у випадках системних і масових порушень прав. У підсумку адміністративна відповідальність і надалі сприймається переважно як субсидіарний механізм, а не як повноцінний інструмент ефективного захисту прав.
Разом із тим, розвиток судової практики та процесуальних інструментів, зокрема позову групи, відкриває можливості для переосмислення ролі адміністративної відповідальності у демократичній правовій державі. Колективний характер таких позовів здатний суттєво посилити дисциплінарну та «юрислативну» функції відповідальності, створюючи реальні стимули для адміністрації усувати структурні порушення. Однак чинна практика свідчить про високий рівень процесуальних і доктринальних бар’єрів, які фактично нівелюють потенціал цього інституту. Подальша ефективність захисту основоположних прав значною мірою залежить від еволюції суддівського підходу до інʼюнкцій, оцінки шкоди та визнання системних каренцій держави. Відтак майбутнє адміністративної відповідальності постає як індикатор зрілості адміністративного правосуддя і його здатності забезпечити реальну, а не декларативну ефективність прав і свобод [1].
1 Dupré de Boulois X. (2024). La protection des droits fondamentaux par le recours en responsabilité administrative. Revue des droits et libertés fondamentaux (RDLF), chron. n° 82. URL : https://revuedlf.com/droit-administratif/la-protection-des-droits-fondamentaux-par-le-recours-en-responsabilite-administrative/
Дюпре де Булуа К. Захист основоположних прав шляхом позову про адміністративну відповідальність. Revue des droits et libertés fondamentaux (RDLF), хроніка № 82. (2024). URL: https://revuedlf.com/droit-administratif/la-protection-des-droits-fondamentaux-par-le-recours-en-responsabilite-administrative