МАЙДАН – СОВІСТЬ І СЛАВА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
24.07.2014
У статті доведено, що центральний Майдан в столиці України – Києві та місцеві майдани в регіонах є невід’ємним позитивним чинником розвитку сучасного українського суспільства. Основними їх завдання є контроль за діяльність публічної влади, тиск на корумпованих чиновників, виховання патріотів України, протидія сепаратизму і тероризму. Майдани повинні діяти постійно та займати привілейоване становище в системі громадських організацій України. Вони повинні мати право громадського впливу на чиновницький апарат, включно до висловлення певним особам вотуму недовіри. При цьому встановлено, що майдани не мають права претендувати на політичну владу в країні, перейматися питаннями оподаткування та державного соціального захисту громадян (займатися популізмом). Згадка про Майдан, як провідного чинника суспільно-духовного існування українського народу має з’явитися в Конституції України та врегульовуватися спеціальним законом «Про Майдан».
Ключові слова: духовність; майдан; патріотизм; суспільство; Україна.
Halunko V. Maidan is the conscience and glory Ukrainian people
Maidan is a public association of citizens of Ukraine, which appeared per a popular initiative in the late twentieth century in the center of the capital city of Kiev. From 1990 to 2014 at the Independence square three victorious revolutions. Maidan in the capital of Ukraine and local areas in the regions is an essential positive factor in the development of modern Ukrainian society. Their main task is to control the activities of public authorities, the pressure on corrupt officials, training patriots Ukraine, opposition to separatism and terrorism. But the persons who came to power after the revolution destroyed the Maidan. The revolutionary achievements were destroyed. In order to prevent counter-revolutionary revenge the legal status of the Maidan should be enshrined in the Constitution of Ukraine and special law “On the Maidan”. Maidans should act constantly and occupy a privileged position in the system of public organizations of Ukraine. They should have the right to influence on the bureaucracy, including express certain persons to vote of no confidence.
Keywords: Spirituality; Maidan; patriotism; society; Ukraine.
Перемога революції Гідності черговий раз показала ефективність суспільного об’єднання громадян «Майдану». Такого самоврядного органу немає в жодній країні світу. Незважаючи на цю унікальність, Майдан в Україні перемагає державну владу вже втретє («Революція на граніті» 1990 р.;[1] «Помаранчева революція», 2004 р.; «Революція Гідності», 2013-2014 рр.).
На жаль, ці перемоги кожний раз були тимчасовими і не тривалими. Особи, які приходили до державної влади в результаті революцій кожен раз зраджували ідеали людей, що привели їх на Печерські пагорби. Корупціонери і проросійськи сили здійснювали реванш, контрреволюційні заходи, в результаті яких від влади відсторонювалися чесні і патріотично налаштовані публічні службовці. Корупціонери і проросійські сили, захоплювали ключові позиції в державі.
Крім того треба пам’ятати, що в Україні функціонувало, ще три Майдани, які владі вдалося розігнати: «Україна без Кучми», 2000-2001 рр.; «Податковий майдан», 2010 р.; «Мовний», 2012 р.[2]
При цьому мужній український народ не здавався і повторно піднімався на боротьбу із корупціонерами та сепаратистами. Таким чином, основою організаційною силою протидії корумпованій, не патріотичній владі в Україні ставав Майдан.
Останній Майдан – «Революція Гідності» – переміг, однак ні в кого не залишається сумніву, що основні його гасла залишилися не реалізованими, а ті позитивні зміни, які вдалося втілити в життя знаходяться під загрозою реваншу контрреволюційних сил.[3] Повторюється ситуації попередніх українських революцій – публічна влада ігнорує точку зору учасників майдану. Усе це примножується військовою, економічною та релігійною агресією Путінського режиму (теорії патріарха Кирила «Руський мир») стосовно України.[4]
На жаль сучасна публічна влада, яка стала нею завдяки Майдану, не тільки ігнорує цінності Майдану, але й розпочала заходи щодо фізичної ліквідації інфраструктури на Майдані Незалежності[5] Вони виходять із вихідної для них теорії, що: «майдан не може тривати безкінечно», що він перетворився на джерело провокацій і злочинів, і якщо «сотні» не розійдуться по-хорошому, доведеться застосувати силу.[6]
Зрозуміло, що у такої горе-влади нічого не вийде. Майдан можна розігнати фізично, однак цінності майдану неможливо стерти з людської думки. В свій час В. Ющенко теж здійснив гуманну зачистку «вже не потрібного» йому Майдану. На наш погляд, політична поразка третього Президента України почалася саме з ліквідації Майдану. Що в кінцевому результаті привело до узаконення контрреволюційного, антинародного режиму В. Януковича.
На жаль, сучасні можновладці повторюють помилки минулих. Намагаються ліквідувати суспільне об’єднання громадян, яке є совістю українського народу його символом як в середині країни так і за кордоном.
Ми глибоко переконані, що Майдан треба не ліквідовувати, а розвивати Майдан має стати постійно діючим суспільним об’єднанням громадян.
Сучасна система українського корумпованої публічної влади із чиновниками, які відкрито чи таємно підтримують філософію «Руського мира» потребує постійного контролю і громадянського тиску. Сучасний вітчизняний чиновник, не дивлячись на політичне забарвлення, без громадянського контролю – це потенційний корупціонер, а в деяких випадках ще й сепаратист. Іншими словами запобігання та протидія корупції – це перша місія не революційного постійно діючого Майдану. Боротьба за національну чистоту влади, коли до неї не мають потрапляти особи, які розділяють теорію ворожого українському народу «Руського мира» – це друге основне завдання Майдану. Патріотичне виховання молоді, турбота про осіб, які постраждали від корумпованих чиновників, формування резерву для військових формувань, органів державної влади та місцевого самоврядування вагомі завдання новітнього Майдану.
Майдан має бути неполітичною організацією, у більшості випадків опозиційним до діючої влади. При цьому він має виховувати в своїх рядах патріотів України, яких може рекомендувати на державну службу та нести персональну відповідальність за моральну поведінку свого вихованця при проходження публічної служби.
Структура органів управління майдану може бути різною, однак вищим органом майдану має бути народне Віче. Якщо в ньому приймає участь більше 100 тис. осіб, таке самоврядне зібрання має мати право законодавчої ініціативи, відправлення у відставку чиновників будь якого рівня, крім Вищих посадових осіб держави. Має мати право виступати з ініціативою імпічменту Президента України, відставки Уряду, відставки голови Верховної Ради України, однак не усіх зразу. На нижчих рівнях має діяти Рада майдану та комендант (кошовий отаман) майдану.
Філософія життя і діяльності членів Майдану має будуватися за філософією і традиціями Запорізької Січі. Він має стати провідним авторитетним чинником побудови Європейського громадянського суспільства в Україні.
Крім того регіональні майдани (постійні чи тимчасові) можуть створюватися в обласних та районних центрах, містечках та селах. Органи державної влади та місцевого самоврядування мають допомагати громадянам у виділені в центрах населених пунктів місць для влаштування майданів та мають бути позбавлені права подавити позови до адміністративного суду щодо заборони розбудови та функціонування таких майданів. основними функціями місцевих майданів має стати контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування та представниками центральних виконавчих органі виконавчої влади на місцях, патріотичне виховання молоді, громадський тиск на корумпованих та непатріотично налаштованих місцевих чиновників. Місцеві майдани повинні мати право громадського впливу на чиновницький апарат, включно до висловлення певним особам вотуму недовіри, яке в залежності від кількості учасників віче маже мати як рекомендаційне чи обов’язкове до виконання значення.
Провідною особливістю майданів має стати заборона займатися політичною діяльністю. Майдану треба заборонити претендувати на державну владу чи владу в органах місцевого самоврядування. Це неполітичне об’єднання громадян – душа нації, яка не може бути заплямована політичною боротьбою. Негативно зазначимо, інші питання, які не можуть бути у компетенції майдану, це: податкові проблеми; питання щодо соціального державного соціального захисту (популізм). Також майданівці не повинні безпосередньо втручатися у роботу органів державної влади та місцевого самоврядування, займатися комерційною діяльністю.
Фінансування діяльності має здійснюватися за рахунок приватних коштів фізичних і юридичних осіб та іншої спонсорської допомоги. Може допускатися і фінансування майданів за рахунок міжнародних фондів та зарубіжних грантів за виключенням тих країн які здійснюють військову агресію чи здійснюють недружню зовнішню політику стосовно України. Фінансування за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів не допускається.
Органи державної влади та місцевого самоврядування не мають права втручатися у діяльність самоврядного майдану. У випадку порушення своєї місії, законодавства України, будь-який орган, в тому і числі і майдани мають бути підконтрольні авторитетному органу. На наш погляд, таким органом має стати Міністерство культури України та його представники на місцях. У випадку грубого порушення чинного законодавства у сфері архітектурних культурних традицій українського народу, санітарних норм, проповідування антилюдської (комуністичної, «Руського миру», фашистської, антисемітичної) ідеології, а також у випадку довгострокового організаційного конфлікту в середині певного майдану Міністерство культури України повинно подати позов до адміністративного суду щодо юридичного припинення (зупинення) діяльності певного майдану, а у випадку грубого псування архітектурної цілісності населених пунктів чи антисанітарії примусового знесення його споруд. Крім того судом може бути прийняте рішення про заборону певним керівникам майдану, які привели його до ліквідації приймати участь у його діяльності на певних строк.
Усі вище викладені теоретико-правові засади, форми, методи та юридичні процедури створення і функціонування майданів мають бути закріплені у законі України «Про Майдан». Більш того стаття про Майдан як про невід’ємний чинник суспільно-духовного існування українського народу має появитися в Конституції України.
Хай вічно живе Майдан – совість і слава Українського народу та згинуть його внутрішні і зовнішні вороги.
[1] «Революція на граніті» – дієвість студентських протестів: [Електронний ресурс] // Свобода. – 2014. – Режим доступу: http://www.dnipropetrovsk.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/024565/
[2] История киевских “Майданов” – от Революции на граните до Языкового майдана: [Електронний ресурс] //СЕГОДНЯ. – 2011. – Режим доступу: http://www.segodnya.ua/ukraine/istoriya-kievskih-maydanov-ot-revolyucii-na-granite-do-yazykovogo-maydana-484705.html /
[3] Кернес: я не вважаю Путіна агресором : [Електронний ресурс] //TVI. – 2014. – Режим доступу: http://tvi.ua/new/2014/07/22/kernes_ya_ne_vvazhayu_putina_ahresorom
[4] Російський неофашизм: теоретико-методологічні засади та напрями протидії в Україні : [Електронний ресурс] //LAW-PROPERTY – 2011. – Режим доступу: http://www.law-property.in.ua/articles/featured-articles/330-2014-06-30-08-58-24.html
[5] Кличко про зачистку Майдану: Ми дуже не хочемо використовувати силові методи: [Електронний ресурс] //Сегодня. – 2014. – Режим доступу: http://kiev-ukr.segodnya.ua/kpower/klichko-o-zachistke-maydana-my-ochen-ne-hotim-ispolzovat-silovye-metody-538798.html
[6] Шебеліст С. Профанація Майдану / Сергій Шебеліст // [Електронний ресурс] //LAIKIN. – 2014. – Режим доступу: http://zaxid.net/news/showNews.do?profanatsiya_maydanu&objectId=1315135