Галунько Василь Іванович та ін. Токсичність краєвих обробок гороху. Захист Рослин. 1975. № 6. С. 20
Автори дослідження:
Дяченко Микола Платонович (1912-2000), український ентомолог, знаний спеціаліст у галузі біологічного захисту рослин. Академік Національної академії аграрних наук України. Завідувач кафедри захисту рослин Української сільськогосподарської академії. Професор, доктор біологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України.
Гончаренко Ольга Іванівна, українська вчена, спеціалістка в галузі ентомології та біологічного захисту рослин, кандидат наук, доцент. В 1994 році очолювала кафедру ентомології та біологічного захисту рослин Української сільськогосподарської академії.
Галунько Василь Іванович (1941-2004), аспірант Української сільськогосподарської академії, голова колгоспу імені Мічуріна, село Грушка Могилів-Подільського району Вінницької області (1973-1979).
ТОКСИЧНІСТЬ КРАЄВИХ ОБРОБОК ГОРОХУ
В сімдесяті роки ХХ століття у господарствах Могилів-Подільського району Вінницької області (зокрема колгосп імені Мічуріна) було проведено серію досліджень, присвячених ефективності краєвих обробок сходів гороху для зниження чисельності клубенькових довгоносиків.
Методика проведення досліджень. Для токсикації сходів використовували оброблене інсектицидами насіння. Застосовували наступні препарати: 40% фосфамід (0,6 кг/ц); 60% гептахлор (0,5 кг/ц); 50% смачуваний порошок гамма-ізомера ГХЦГ (0,5 кг/ц); хлорофос (0,5 кг/ц). Для підвищення ефективності до інсектицидів додавали: 0,6 кг/ц ТМТД і 0,1 кг/ц сірчанокислого марганцю, розчиненого у 4 л води. Обробленим насінням засівали краєві смуги полів шириною 60 метрів.
Результати досліджень. Ефективність обробок полягала в тому, що через 6 днів після обробки загибель ситонів становила 81,5–96,8%. Токсичний ефект препаратів зберігався до 12 днів. Чисельність шкідників у різних зонах: у краєвій зоні кількість личинок і лялечок довгоносиків становила 0,1–0,2 на 1 м²; центральній частині поля – 1,1 на 1 м². На контрольній ділянці – 98–115 на 1 м². Збереження корисних комах. Хижі жужелиці роду Bembidion залишилися неушкодженими. Їхня чисельність становила 4–12 екземплярів на 1 м². Економічна ефективність полягала в тому, що витрати на боротьбу з довгоносиками зменшилися майже в 12 разів.
Роль хижих ентомофагів. Жужелиці Bembidion lamprus та B. quadrimaculatus є природними ворогами клубенькових довгоносиків. Встановлено, що при співвідношенні хижаків до жертв 1:2–1:4 створюються несприятливі умови для розвитку шкідників. Один хижак здатен знищити 50–70 яєць довгоносиків на добу. Значення хижаків у регулюванні чисельності довгоносиків підтверджено дослідженнями Б. Г. Шуровенкова (1967) та Н. Н. Андреянова (1968).
Рекомендації для практики. Замість традиційних наземних обробок доцільно застосовувати внутрішньорослинну краєву терапію, яка забезпечує високий рівень захисту сходів від пошкоджень і сприяє збереженню корисних хижаків у агроценозі. Під час сівби в краєві смуги рекомендується додавати гранульований суперфосфат із фосфамідом для підвищення ефективності захисту. Значення для сільськогосподарської практики. Краєві обробки гороху є ефективним методом інтегрованого захисту, що забезпечує значне зниження чисельності шкідників, збереження корисних ентомофагів і економію ресурсів господарств.
Висновки: Підхід краєвих обробок сходів гороху дозволяє досягти тривалого контролю шкідників без шкоди для природних ворогів, що сприяє сталому сільському господарству. Використання краєвих обробок із токсикованим насінням значно зменшує кількість шкідників, одночасно забезпечуючи збереження корисних ентомофагів. Застосування цього методу дозволяє оптимізувати витрати на захист культур і забезпечує екологічну безпеку агроценозу. Ефективність підтверджена даними про економію ресурсів господарств і збереження природного балансу. Важливим є те, що краєва терапія інтегрується в систему сталого управління захистом рослин, що дозволяє підтримувати високу продуктивність культур із мінімальним екологічним впливом.