УДК: 342.9:340.13:35.07+001.4
Галунько Валентин Васильович, професор, доктор юридичних наук, професор кафедри адміністративного права, інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін Київського університету інтелектуальної власності та права
ORCID ID: 0000-0003-1619-5028
Шишка Роман Богданович, професор, доктор юридичних наук, професор кафедри адміністративного права, інтелектуальної власності та цивільно-правових дисциплін Київського університету інтелектуальної власності та права
https://orcid.org/0000-0002-1396-0508
Глобенко Ігор Олександрович, доктор філософії у галузі знань «Право», доцент кафедри адміністративного
права, інтелектуальної власності та цивільно- правових дисциплін Київського університету інтелектуальної
власності та права
https://orcid.org/0000-0002-3058-521X
Фелик Олександр Васильович,
доктор філософії у галузі знань «Право» доцент кафедри кримінального права та кримінології Івано-Франківського навчально-наукового юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія»
https://orcid.org/0000-0003-0862-1453
Концептуальні підходи до класифікації
Спеціального адміністративного права України
Адміністративне право пронизує практично всю правову матерію суспільства. Важко знайти суспільні відносини, які прямо чи опосередковано не врегульовуються нормами адміністративного права або не забезпечуються його засобами [1]. Ця думка не є новою — у певній інтерпретації її викладали Шарль-Жан Боннен [2], Отто Маєр [3] та інші видатні постаті адміністративного права [4].
Підсумовуючи адміністративну реформу, зміст якої був вдало сформований за безпосередньою ініціативою та участю Вадима Борисовича Аверʼянова, слід відзначити, що завдяки зусиллям тисяч науковців — вчених у галузі адміністративного права, посадових осіб адміністративних органів і законотворців — основні її положення виконано [6].
Ми маємо фактично не оновлену, а нову галузь адміністративного права України, метою якої є найповніше забезпечення прав, свобод та законних інтересів приватних осіб. Адміністративні органи за своїм змістом, нормативно-правово закріпленим, стали слугами громадян. Величезна шана вченим-адміністративістам старшого покоління, які не гальмували ці процеси, хоча щиро їх критикували [7]. Велика вдячність також відносно «молодим» вченим, які не спокусилися на радикальні підходи впровадження новітньої теорії адміністративного права [8]. Це забезпечило поступовий еволюційний перехід від управлінського [9; 10] до публічно-сервісного, людиноцентричного адміністративного права.
Хочемо підкреслити, що, маючи можливість аналізувати наукові та практичні здобутки теорії і практики адміністративного права інших європейських держав, можемо стверджувати: за своєю сутністю, структурою та якісним наповненням теорія адміністративного права в Україні як наука і як галузь не лише відповідає європейським цінностям і стандартам, а й за багатьма показниками є більш досконалою, ніж у більшості держав — членів ЄС [11; 12].
Цьому сприяли об’єктивні позитивні чинники. Основним з них була, по-перше, велика кількість науковців за спеціальністю 12.00.07. У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського наявні 2521 посилання на автореферати з цих спеціальностей [13], до яких слід додати закриті дисертації, а також ті, що з певних причин не були обліковані. На нашу думку, зазначена статистика є заниженою, проте вона є офіційною і буде використовуватися нами для аналітичного порівняння. Загалом за юридичними спеціальностями обліковано 9621 посилання на автореферати [14]. Отже, дослідники у сфері адміністративного права, адміністративного процесу та інформаційного права становлять понад 26 відсотків серед усіх 12 юридичних спеціальностей. Це свідчить про непропорційно вагомий та позитивний внесок старшого й середнього поколінь науковців у формування нової генерації науковців у галузі адміністративного права.
По-друге, українська нація відносно нещодавно відновила незалежність і розпочала процес самостійного державного будівництва. На відміну від більшості країн — членів Європейського Союзу, які пройшли цей шлях ще на початку ХХ століття, Україна вступила в нього лише наприкінці його. З одного боку, це позбавило нас тяглості власної правової традиції; з іншого — дало змогу сформувати новітню теорію та практику адміністративного права майже «з чистого аркуша», критично переосмислюючи наукові надбання попередньої епохи. На той час уже існували Європейський Союз, європейське право та адміністративні національні системи, які слугували інструментами реалізації стратегії розширення Союзу шляхом приєднання нових держав Східного партнерства. Іншими словами, сучасна теорія адміністративного права в Україні формувалася з урахуванням помилок і досягнень інших європейських держав. У поєднанні з першим чинником це дало позитивний результат: ми маємо сучасну, динамічну й таку, що відповідає умовам сьогодення, теорію, а в багатьох аспектах — і практику адміністративного права.
Наявність великої кількості вчених у галузі адміністративного права закономірно призводить до продукування значного обсягу наукової літератури, яку без чіткої класифікації опанувати вже практично неможливо. Щороку тисячі дослідників нашої галузі публікують десятки тисяч наукових, навчально-методичних і публіцистичних праць. Без перебільшення можна стверджувати, що наукова спільнота в галузі адміністративного права буквально потопає в обсягах цієї інформації. Водночас кожен дослідник зазвичай зосереджується на певному вузькому секторі й не охоплює всі аспекти адміністративно-правової проблематики. Через відсутність систематизованої класифікації досліджень вчені, які працюють над схожими або тотожними суспільними відносинами, не завжди мають змогу вчасно ознайомитися з результатами один одного. Унаслідок цього спостерігається дублювання наукової роботи та недостатнє використання досягнень попередників для розвитку теоретичних концепцій і вдосконалення практики застосування адміністративного права. Це, у свою чергу, негативно позначається на публічному інтересі, зокрема щодо забезпечення актуальних потреб українського суспільства, Збройних Сил України та інших органів публічного адміністрування в ефективних і обґрунтованих наукових рішеннях.
Отже, систематизація загального, особливого, а особливо — Спеціального адміністративного права є не лише академічним, а й прикладним завданням, спрямованим на підвищення ефективності та якості публічного адміністрування.
Протягом останніх років нами були проведені як теоретичні роздуми, так і практичні експерименти щодо вибору критерію для класифікації галузей, сфер і секторів суспільних відносин у межах спеціального адміністративного права. Зокрема, розглядалася можливість застосування для цієї мети КВЕД (Класифікації видів економічної діяльності). Це — національний класифікатор України, що встановлює систему кодування для всіх видів економічної діяльності юридичних осіб, їхніх підрозділів і фізичних осіб-підприємців. Його основне призначення полягає в уніфікації та впорядкуванні економічної інформації для потреб державної статистики, адміністрування, ліцензування й регулювання ринку. КВЕД дає змогу визначити основні та другорядні напрями діяльності суб’єкта господарювання, що є необхідним для державної реєстрації, податкового обліку та аналітично-наглядової діяльності. Система побудована на гармонізації з європейськими стандартами (NACE Rev.2) та міжнародною класифікацією ISIC Rev.4. У багатьох аспектах можливості КВЕД є такими, що їх можливо адаптувати для систематизації спеціального адміністративного права.
Проте перевага була надана більш універсальній та розширеній інституції щодо цифровізації наукових та інших публікацій — Універсальній десятковій класифікації (УДК), яка виникла ще наприкінці XIX століття як результат розвитку бібліографічної думки в Європі. Її попередницею стала Десяткова класифікація Мела Вілліса Дьюї, створена у США в 1876 році, проте європейські вчені, насамперед бельгійці Поль Отле й Анрі Лафонтен, модифікували та адаптували цю систему до потреб багатомовного і мультидисциплінарного користування. З 1895 року УДК почала розвиватися під егідою Міжнародного інституту бібліографії в Брюсселі, що забезпечило її міжнародне поширення. Система стала відповіддю на потребу організованого опису зростаючого обсягу наукової, технічної та культурної інформації. У подальшому вона постійно модернізувалася, зокрема під впливом розвитку інформаційних технологій. УДК зберігає своє провідне місце у світовій бібліотечній класифікації понад сто років [15].
Сутність УДК полягає в ієрархічній, десятковій організації знань, що дозволяє класифікувати будь-який документ або інформаційний об’єкт за його змістом. Основою системи є поділ знань на десять основних класів (від 0 до 9), кожен з яких деталізується за допомогою десяткових дробів. Такий принцип дозволяє гнучко поєднувати теми, уточнювати галузі знань і створювати складні комбінації для міждисциплінарних матеріалів. УДК включає допоміжні знаки (знаменники, роздільники, символи), що сприяють точному й повному опису. Вона також охоплює так звані загальні та спеціальні таблиці для додаткової деталізації. УДК є не лише інструментом класифікації, а й засобом систематизації й стандартизації знань [16].
Мета УДК полягає у забезпеченні уніфікованого підходу до систематизації документів у бібліотеках, архівах, інформаційних центрах. Основним завданням є полегшення пошуку, зберігання та обміну знаннями в межах наукової, освітньої та культурної діяльності. Система дає змогу поєднувати різнорідну інформацію в єдину структуру, що полегшує інтеграцію наукових джерел. Крім того, УДК має на меті сприяти міждисциплінарному аналізу та узагальненню знань. Завданням УДК також є забезпечення навігації в інформаційних ресурсах незалежно від мови чи національної системи. Таким чином, вона слугує інструментом впорядкування інтелектуального простору [17].
Можливості УДК полягають у її здатності відображати як традиційні, так і нові галузі знань, включаючи мультидисциплінарні напрями. Вона дозволяє гнучко комбінувати теми, створюючи точні й одночасно придатні для машинної обробки індекси. Завдяки багатомовному характеру та уніфікованій структурі УДК підтримує інтеграцію бібліотечних систем у глобальному масштабі. Вона ефективно застосовується в електронних базах даних та автоматизованих бібліотечно-інформаційних системах. УДК забезпечує високу ефективність у тематичному пошуку, навігації, а також в аналітиці наукової інформації. Її універсальність робить її незамінною у сфері наукових досліджень, освіти й цифрової трансформації [18].
Міжнародний стандарт УДК підтримується Міжнародним консорціумом УДК (UDC Consortium), який володіє авторськими правами на її основні таблиці та офіційні переклади. Консорціум постійно оновлює та вдосконалює систему, враховуючи потреби наукової спільноти та динаміку знань. Основна версія таблиць ведеться англійською мовою і публікується як Master Reference File. УДК використовується у понад 130 країнах і перекладена більш ніж двадцятьма мовами. Вона визнана міжнародним стандартом для бібліотек усіх типів, наукових установ і видавництв. Розробка класифікації здійснюється відповідно до міжнародної редакційної політики, а впровадження — під контролем національних центрів [19].
Український стандарт УДК ґрунтується на офіційній редакції, затвердженій Державним стандартом України. Документ визначає структуру, правила індексування, використання допоміжних знаків та взаємозв’язки між розділами. В Україні УДК є обов’язковою для систематизації бібліотечних фондів, наукових публікацій, дисертацій, каталогів усіх рівнів. Стандартизацію забезпечують Книжкова палата України та Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Важливим є й постійне оновлення україномовної версії на основі міжнародного Master Reference File. Українське видання УДК адаптоване до специфічних національних інформаційних потреб [20].
Висновки. Виходячи з доктринальних і нормативно-правових положень, слід підкреслити, що універсальність і багатофункціональність Універсальної десяткової класифікації (УДК) полягає в її здатності системно охоплювати як фундаментальні, так і прикладні галузі знань, включно з публічно-правовими дисциплінами. Це створює об’єктивне підґрунтя для наукової систематизації сфер і підгалузей спеціального адміністративного права. Ієрархічна структура та десяткова логіка УДК дозволяє детально класифікувати навіть вузькоспеціалізовані напрями правового регулювання, зокрема окремі сектори діяльності суб’єктів публічного адміністрування, що робить її придатною для міжгалузевого правового аналізу.
Міжнародна сумісність та гармонізованість УДК із бібліографічними системами понад 130 країн забезпечує інтеграцію української правової науки в глобальний науково-інформаційний простір і сприяє цифровізації адміністративно-правових знань. Методологічна адаптованість УДК до різних інформаційних середовищ, зокрема електронних бібліотек і наукометричних баз даних, забезпечує практичне впровадження в наукові дослідження й освітні процеси з адміністративного права. Пріоритетність УДК у стандартах наукової комунікації в Україні, зокрема через обов’язковість її застосування в бібліотеках, каталогах і дисертаційних роботах, визначає її як більш прийнятну основу порівняно з альтернативними класифікаторами, такими як КВЕД, для формування внутрішньої класифікації спеціального адміністративного права.
Отже, УДК як система організації знань має достатню гнучкість, деталізацію та інструментарій, які дозволяють використовувати її як модель впорядкування галузевої структури спеціального адміністративного права. Її ієрархічна побудова, здатність охоплювати широкі й вузькі напрями знань, а також відповідність міжнародним стандартам створюють підґрунтя для наукової міждисциплінарної взаємодії та системного правового аналізу. Особливо важливою така систематизація є в умовах надмірного зростання обсягу наукових досліджень, що без єдиного класифікаційного підходу призводить до дублювання результатів і фрагментації знань. УДК, адаптована до правових реалій, може забезпечити ефективну навігацію, інтеграцію та уніфікацію знань у межах спеціального адміністративного права. При цьому ми користуємося саме можливостями УДК як уніфікованої платформи класифікації, але не запозичуємо методологію бібліотечного кодування як таку.
Не претендуючи на абсолютність запропонованого підходу й усвідомлюючи складність і неоднозначність поставленого завдання, у додатках А–Ж подано авторські приклади класифікації галузей, сфер і секторів суспільних відносин спеціального адміністративного права на основі потенціалу УДК — для подальшого наукового обговорення.
Додаток А
Класифікація УДК основних інститутів
Загального адміністративного права
та Особливого адміністративного права
| Інститут | УДК |
| Право | 342 |
| Адміністративне право | 342.9 |
| Предмет адміністративного права | 342.9:340.13 |
| Принципи адміністративного права | 342.9:340.132 |
| Джерела адміністративного права | 342.9:340.131 |
| Суб’єкти адміністративного права | 342.9:340.124 |
| Інструменти публічного адміністрування | 342.9:35.07 |
| Адміністративні послуги | 342.9:35.077 |
| Адміністративна процедура | 342.9:35.07:005 |
| Службове право | 342.9:35.08 |
| Адміністративно-деліктне право | 342.9:343.9 |
Додаток Б
Класифікація УДК
для Спеціального адміністративного права основних галузей (сфер) публічного адміністрування
| Галузь (сфера) | УДК |
| Публічне адміністрування | 342.9:35.07 |
| Публічне адміністрування оборони | 342.9:35.07:355.1 |
| Публічне адміністрування культури | 342.9:35.07:008 |
| Публічне адміністрування науки | 342.9:35.07:001.32 |
| Публічне адміністрування освіти | 342.9:35.07:37.01 |
| Публічне адміністрування юстиції | 342.9:35.07:351.74 |
| Публічне адміністрування економіки | 342.9:35.07:338 |
| Публічне адміністрування аграрної сфери | 342.9:35.07:631 |
| Публічне адміністрування енергетики | 342.9:35.07:620.9 |
| Публічне адміністрування соціальної сфери | 342.9:35.07:364 |
| Публічне адміністрування екології | 342.9:35.07:502 |
| Публічне адміністрування охорони здоров’я | 342.9:35.07:614 |
| Публічне адміністрування органів внутрішніх справ | 342.9:35.07:351.74 |
| Публічне адміністрування спорту | 342.9:35.07:796 |
Додаток В
Приклад класифікація УДК
для публічного адміністрування освіти
УДК: 342.9:35.07:37.01
| Напрям публічного адміністрування в освіті | УДК |
| Публічне адміністрування дошкільної освіти | 342.9:35.07:37.01:373.2 |
| Публічне адміністрування середньої освіти | 342.9:35.07:37.01:373.3 |
| Публічне адміністрування професійної (професійно-технічної) освіти | 342.9:35.07:37.01:373.6 |
| Публічне адміністрування вищої освіти | 342.9:35.07:37.01:378 |
| Публічне адміністрування позашкільної освіти | 342.9:35.07:37.01:373.7 |
Додаток Г
Приклад класифікація УДК
публічного адміністрування вищої освіти
УДК: 342.9:35.07:37.01:378
| Рівень освіти / науки | Повний УДК | Характеристика |
| Молодший бакалавр | 342.9:35.07:37.01:378-051.1 | Публічне адміністрування підготовки здобувачів на рівні молодшого бакалавра |
| Бакалавр | 342.9:35.07:37.01:378-051.2 | Публічне адміністрування освітнього процесу за програмами бакалаврату |
| Магістр | 342.9:35.07:37.01:378-051.3 | Публічне адміністрування другого рівня вищої освіти — підготовки магістрів |
| Доктор філософії (PhD) | 342.9:35.07:37.01:378-051.4 | Публічне адміністрування освітньо-наукового рівня доктор філософії |
| Доктор наук | 342.9:35.07:37.01:378-051.5 | Публічне адміністрування здобуття наукового ступеня доктора наук (спеціалізовані вчені ради, державна політика науки) |
Додаток Д
Приклад класифікації УДК 342.9:35.07:37.01:378-051.2
публічного адміністрування освітнього процесу бакалаврату
за галузями освітніх знань
| Галузь знань | УДК |
| Освіта / Педагогіка | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:01 |
| Культура і мистецтво | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:02 |
| Гуманітарні науки | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:03 |
| Богослов’я | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:04 |
| Соціальні та поведінкові науки | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:05 |
| Журналістика | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:06 |
| Управління та адміністрування | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:07 |
| Право | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:08 |
| Біологія | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:09 |
| Природничі науки | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:10 |
| Математика і статистика | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:11 |
| Інформаційні технології | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:12 |
| Механічна інженерія | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:13 |
| Електрична інженерія | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:14 |
| Автоматизація та приладобудування | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:15 |
| Хімічна та біоінженерія | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:16 |
| Електроніка та телекомунікації | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:17 |
| Виробництво та технології | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:18 |
| Архітектура та будівництво | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:19 |
| Аграрні науки та продовольство | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:20 |
| Ветеринарна медицина | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:21 |
| Охорона здоров’я | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:22 |
| Соціальне забезпечення | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:23 |
| Сфера обслуговування | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:24 |
| Військові науки, нац. безпека, правоохоронна діяльність | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:25 |
| Цивільна безпека | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:26 |
| Транспорт | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:27 |
| Публічне управління та адміністрування | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:28 |
| Міжнародні відносини | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:29 |
Додаток Ж
Приклад класифікації УДК: 342.9:35.07:37.01:378-051.2:08
публічного адміністрування вищої освіти у галузі знань 08 «Право» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за формами здобуття освіти
| Форма здобуття освіти | Повний індекс УДК | Характеристика | |
| Денна (очна) форма | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:08(043.2) | Основна форма формальної освіти. Передбачає щоденне відвідування занять, семінарів, лабораторій. | |
| Вечірня (очно-заочна) форма | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:08(043.3) | Поєднує елементи очної та заочної форм. Заняття проводяться у позаробочий час — переважно увечері. | |
| Заочна форма | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:08(043.5) | Самостійна підготовка з періодичним проходженням установчих сесій, складанням заліків та іспитів. | |
| 4 | Дистанційна форма | 342.9:35.07:37.01:378-051.2:08(043.7) | Освіта із застосуванням ІКТ. Може бути самостійною формою або елементом змішаного навчання. |
ЛІТЕРАТУРА
- Галунько В., Стеценко С., Берлач А., Буханевич О., Ситников О. та ін. Адміністративне право та адміністративний процес України в умовах воєн- ного стану: колективна монографія / за заг. ред. В. Фелика, В. Курила. Київ: «Видавництво Людмила», 2023. 704 с.
- Шарль-Жан Боннен. Передмова. Принципи публічного адміністрування. Упорядники В. Галунько, Р. Шишка. Париж: Renaudière, 1812. URL: https://books.google.be/books?id=_B1EAAAAcAAJ&printsec=frontcover&hl=uk&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=true
- Mayer Otto. (1895) Deutsches Verwaltungsrecht. Leipzig: Duncker & Humblot. 2024. URL: https://archive.org/details/bub_gb_lm0PAAAAYAAJ
- Діхтієвський П. В., Бучинський О. Й. Застосування практики Європейського суду з прав людини під час вирішення податкових спорів : монографія; Ун-т мит. справи та фінансів. Херсон : Гельветика, 2020. 229 с.
- Авер’янов В.Б. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції. Право України. 2006. № 5. С. 11–16. URL: https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/SENMK/Averianov11.pdf.
- Галунько В. В., Лазарев А. А., Глобенко І. О., Галунько В. В. Предмет адміністративного права України: концепт вузького розуміння. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2024. № 6. С. 98–103. DOI: https://doi.org/10.32782/2408-9257-2024-6-15.
- Голосніченко Іван Пантелійович – Великий вчений в галузі адміністративного права України. Академія адміністративно-правових наук. 2025. URL: https://www.sciencespace.com.ua/ivan-pantelejovych-golosnichenko-velykyj-uchenyj-v-galuzi-administratyvnogo-prava/
- Мельник Р.С., Бевзенко В.М. Загальне адміністративне право: навчальний посібник / за заг. ред. Р.С. Мельника. Київ: Ваіте, 2014. 376 с.
- Пахомов Іван Микитович – Великий український вчений у галузі адміністративного права. Сайт ssaals.com.ua. 2025. URL: https://www.ssaals.com.ua/pravo/pakhomov-ivan-mykytovych-velykyy-ukrainskyy-vchenyy-u-haluzi-administratyvnoho-prava/9909/
- Битяк Ю. П., Лученко Д. В. Доктрина адміністративного права України: еволюція та перспективи подальшого розвитку. Право України. 2021. № 10. С. 44–59
- Галунько В. Сучасна галузь адміністративного права України як довершена система правової демократичної держави. Академія адміністративно-правових наук. 2025. URL: https://sciencespace.com.ua/галузь-адміністративного-права/
- Галунько В.В. Закони України, які є основними джерелами адміністративного права України. Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: матеріали круглого столу, присвяченого пам’яті д.ю.н., професора, заслуженого працівника народної освіти України В. К. Матвійчука (Київ, 22 листопада 2024 року) / упоряд. П. А. Воробей. Київ: ДП «Експрес-об’ява», 2024. С. 45–49. DOI: 10.51587/9786-1773-89339-2024-18
- Автореферати дисертацій зі спеціальності 12.00.07 – Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. 2025. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=ARD_EX&P21DBN=ARD&S21CNR=20&Z21ID=
- Автореферати дисертацій зі спеціальності “Юридичні науки”. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. 2025. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=5&S21FMT=fullwebr&C21SRW=Y&S21ALL=%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8
- Foskett D.J. Universal Decimal Classification. The Library Association. 1973. 128 p.
- Бакун Г.І. Універсальна десяткова класифікація: сутність і значення. Бібліотечний вісник. 2005. № 6. С. 18–22
- Стародубцева О.В. Мета і завдання УДК у наукових бібліотеках. Вісник Книжкової палати. 2018. № 3. С. 23–27.
- Рудь І.Ю. Можливості УДК в цифровому інформаційному середовищі. Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. 2020. Вип. 58. С. 109–116.
- UDC Summary: International UDC Consortium. 2024. URL: https://udcsummary.info
- Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010: Наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (у редакції від 04.01.2023, зі змінами згідно з Наказом Міністерства економіки № 47 від 04.01.2023). Законодавство України. 2025. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/vb457609-10